Депутат Київради, 46-річний Тарас Криворучко, добре знаний у столиці та, зокрема, у рідному окрузі на Воскресенці. Багато років він опікується проблемами не лише рідного житлового масиву, а й усього Дніпровського району. Крім того, Тарас Криворучко є секретарем постійної комісії Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків.
Як вплине на життя киян новий закон про столицю? Чи потрібно відновлювати райради? Що робити з гральними закладами, які заполонили Київ? Про це та багато іншого «Вечірній Київ» поговорив із Тарасом Криворучком.
– Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт про столицю. Чи такий страшний чорт, як його малюють?
– Документ містить статті, які суперечать Конституції та принципам місцевого самоврядування. Зокрема, у Києві створюється окрема від інших міст виборча система, чим порушуються принципи загального і рівного для всіх громадян виборчого права.
Вибори депутатів Київради, райрад та мера столиці пропонується проводити за трьома різними системами, що призведе до плутанини при голосуванні та значно ускладнить весь виборчий процес. Логічніше було б передбачити єдину систему голосування та внести відповідні зміни у закон «Про вибори депутатів місцевих рад».
Але основна загроза запропонованих нових правил організації влади у столиці – розділення посади мера Києва та голови КМДА. Спочатку йшлося про призначення префекта, який би координував виконання державних програм та слідкував би за дотриманням законодавства органами місцевого самоврядування. Проте він не повинен мати більше повноважень, ніж обрані киянами депутати та мер.
Згідно ж з новим законопроєктом, призначений президентом голова КМДА матиме надзвичайно широкі повноваження, очолюватиме виконавчу владу в Києві та буде наділений функціями прокурорського нагляду з правом видавати приписи та протести, які зупинятимуть рішення органів місцевого самоврядування. У такому вигляді ми отримаємо в столиці двовладдя і конфліктну ситуацію між призначеним згори чиновником, з одного боку, та обраними киянами мером і депутатами, з іншого.
– Законотворці пропонують повернути райради у Києві. Це справді необхідність чи популізм?
– Наблизити владу якомога ближче до людей – прекрасна ідея. У Києві 10 районів, які не мають своїх органів місцевого самоврядування. Питання ремонту під’їздів, забитих зливостоків, зниклих люків, зламаних лавок, асфальтування і благоустрою дворів тощо повинні вирішуватися на районному рівні. Депутати Київради мають займатися загальноміськими проблемами, на кшталт генерального плану, інфраструктурних проєктів, реконструкції магістралей, визначення правил розвитку міста. Тобто, має діяти принцип субсидіарності.
На жаль, у прийнятому за основу законопроєкті функції райрад зовсім не прописані. Взагалі, тут питань більше, ніж відповідей.
«Загальний склад районної у місті Києві ради становить 20 депутатів», – йдеться в законопроєкті. Але ж у Печерському районі, наприклад, живуть 150 тисяч осіб, а у Дніпровському – 380 тисяч. Чому таке нерівне й несправедливе представництво?
Виникає також питання, чому від кожного з десяти округів, на які хочуть поділити район, пропонується обирати по два депутата? Це при тому, що кожна партія має право висувати лише одного кандидата на окрузі. Кожен із двох обраних в одному окрузі депутатів райради буде тягнути на себе ковдру, стверджуючи, що саме він справжній представник громади. Навіщо ж завідомо закладати конфлікт при формуванні райрад?
– Останнім часом у Дніпровському районі висадили багато цікавих дерев та рослин. Але ж за ними потрібен постійний догляд. Як вирішуєте цю проблему?
– На Воскресенці з’являються нові сквери, оновлюються парки і зелені зони. Мешканці також долучаються до озеленення прибудинкових територій. Але справді, мало висадити саджанці, треба за ними доглядати. Наприклад, багато молодих дерев в’януть внаслідок недостатнього поливу.
Я отримав офіційний лист від Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Дніпровського району про те, що вони 45 днів у сезон мають здійснювати полив зелених насаджень на прибудинкових територіях. Тому закликаю мешканців вимагати від комунальників виконувати свої обов’язки. Це закладено у тариф на обслуговування будинку. Я, наприклад, з депутатського фонду закупив для двірників шланги для поливу.
Водночас осінні роботи з озеленення Дніпровського району продовжуються. Наша гордість – парки «Перемога», «Аврора» та сквер на вулиці Курнатовського, у якому лише протягом жовтня висаджено більше 60 дерев і десятки кущів: 20 кленів, 10 верб, 12 в’язів, 9 слив пісарді, 10 грабів, ялівець та інші.
У сквері будуть встановлені дитячі та спортивні майданчики Workout, поле для гри у футбол, волейбол і баскетбол. Будуть також столи для малого тенісу.
– Повідомлялося, що у парку «Аврора» із нового дитячого майданчику нещодавно вкрали гойдалку, а іншу зламали. Після таких випадків руки не опускаються?
– Підрядник пішов нам на зустріч та безкоштовно відновив всі гойдалки. Прикро, звичайно, але я ніколи не опускаю руки. Разом із колегами та небайдужими мешканцями нашого району ми реалізували багато проєктів, зокрема через громадський бюджет міста.
У наступному році плануємо розробити проєкт капітального ремонту парку «Аврора» та приступити до облаштування зон відпочинку, відновлення доріжок, зробити автополив та нарешті відновити занедбаний старий громадський туалет.
– Яка на сьогодні ситуація щодо оновлення та благоустрою медичних закладів Дніпровського району, що знаходяться на вашому 46-му окрузі?
Завершено основні роботи з капітального ремонту пологового будинку № 6 на П. Запорожця. Вважаю, що це – одне з пріоритетних завдань в галузі охорони здоров’я нашого міста. Адже після введення в експлуатацію у 1986 році, в будівлі ніколи не проводився суттєвий ремонт. Наше завдання: здійснити всі необхідні заходи, аби надати можливість медзакладу надавати високоспеціалізовану медичну допомогу, яка відповідає найкращим європейським стандартам.
Вже зроблено термосанацію будівлі пологового будинку, яка тривала з березня 2019 року, загальною вартістю 10 млн 670 тис. грн. У результаті утеплення будівлі, економія вартості опалення складе близько 25%. Також у пологовому будинку встановлено нове сучасне обладнання: рентген та УЗД апарати. У подальших планах: здійснити ремонт вхідної групи і заїзду до гінекологічного відділення, замінити інженерні мережі та пожежну сигналізацію.
Зараз тривають роботи з капітального ремонту міської дитячої клінічної лікарні № 2 на Алішера Навої та міської клінічної лікарні № 3 на Петра Запорожця, до яких щоденно звертаються і отримують допомогу сотні мешканців Дніпровського району та міста.
Лікарня № 2 – стратегічно важливий заклад, адже це єдина дитяча лікарня на Лівому березі. Повністю відремонтовано перший поверх, приймальне відділення, працює нова сучасна лабораторія, завершена термосанація всієї будівлі, відремонтована покрівля, у дворі облаштовують комфортні дитячі ігрові майданчики для відпочинку та фізичної активності.
У міській клінічній лікарні № 3 повним ходом йдуть роботи в головному корпусі: заміна вікон на нові металопластикові, утеплення будівлі, гідроізоляція цоколю, до кінця року заплановано відремонтувати покрівлю, а також відновити асфальтне покриття. Зроблено багато, роботи тривають.
– А як намагаєтеся вирішити проблему з паркуванням автомобілів на газонах, тротуарах, зупинках та навіть трамвайних коліях?
– Безлад з паркуванням машин у недозволених місцях справді зашкалює. Незважаючи на те, що на бульварі Перова, біля ТРЦ «Квадрат», вздовж вулиць Микитенка та Стальського є паркінги, водії залишають свої авто на пішохідних переходах, зупинках громадського транспорту, місцях для інвалідів та з обох боків на вулиці Запорожця. Такий паркувальний хаос ускладнює рух «швидких» до Київської міської клінічної лікарні № 3.
Ми домовилися з представниками Інспекції з паркування, що вони кожного тижня будуть проводити рейди на Воскресенці для наведення порядку в паркувальній сфері. Мета, перш за все, – провести роз’яснювальну роботу, за серйозні порушення має бути виписаний штраф, а в окремих випадках, визначених законодавством, авто злісних порушників евакуюватимуть на штрафні майданчики.
Річ у тім, що через малу кількість інспекторів, забезпечити щоденний контроль за правилами паркування в усіх районах столиці поки що неможливо. Але в недалекому майбутньому ми вирішимо цю проблему.
– Усі райони Києва заполонили гральні заклади, які цілодобово працюють під вивісками різноманітних лотерей. Не стала винятком і Воскресенка. Ба більше, ваш мікрорайон, кажуть, лідирує за кількістю гральних закладів, які викликають багато нарікань з боку киян?
– Це дійсно велика проблема, яка повинна бути вирішена на законодавчому рівні. Гральний бізнес в Україні де-юре заборонений, але де-факто процвітає. Законодавством дозволений лотерейний бізнес. Трьом фірмам ще до заборони видані відповідні ліцензії, котрі дають їм можливість відкривати свої заклади, де заманеться, де є попит. Користуючись розмитістю поняття «лотерея» в законі, спритні ділки відкривають гральні зали автоматів та онлайн казино.
Міська влада своїми силами не може вирішити це питання. Тіньовими гральними бізнесменами повинні займатися правоохоронці. Що стосується решти, начебто законних закладів ігрового бізнесу, я вважаю, їх взагалі не має бути в межах Києва, для них потрібно створити спеціальні розважальні зони. Наші пропозиції з цього приводу ми давно передали до парламенту.
На жаль, в Україні існує потужне лобі, зацікавлене у збереженні існуючого стану речей. Залежність багатьох людей від гри на автоматах – це така ж хвороба, як наркоманія чи алкоголізм.
А недоброчесні ділки створюють порочне коло закладів із «лотерей», ломбардів та «наливайок». Прикро, що більшість з них мають всі необхідні дозволи на роботу. Такий стан речей неприпустимий. Тому продовжуємо боротися. Принаймні приклади закриття, а також знесення «наливайок», у нас вже є.
– Вас часто можна зустріти у столиці на велосипеді. Маєте свій двоколісний чи берете напрокат?
– Власного велосипеда не маю, хоча пора нарешті придбати. Зазвичай, катаємося з дружиною на прокатних великах по столичних парках. Старшому 15-річному сину Роману вже цікавіше проводити час з друзями, він займається баскетболом, тому беремо у вояжі молодшого – 5-річного Назара.
До речі, минулої зими він навчився кататися на гірських лижах, хоча спочатку це далося йому непросто: дуже нервував і засмучувався через падіння. Але згодом все в нього вийшло. Лижі – це наше сімейне хобі, завжди взимку катаємось усі разом.